- підперти
- [п'ідпе/ртие]
-д'іпру/, -д'і/преиш /-д'іпре/ш, -д'і/преимо/, -д'і/преитеи/-д'іпреите/; нак. -д'іпри/, -д'іпр'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
підперти
Смотреть что такое "підперти" в других словарях:
відперти — відмовити [V] Відперти відповісти пояснене словом «відмовити». З уваги на багатозначність літературного «відмовити» слід було, на нашу думку, додати синонім «відповісти» або «заперечити», який би виключав двозначність, тим більше, що контекст, у… … Толковый украинский словарь
відперти — див. відпирати I … Український тлумачний словник
підперти — див. підпирати … Український тлумачний словник
відперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпирати — а/ю, а/єш, док., перех. Підперти що небудь (про багатьох); підперти багато чого небудь; підперти щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
відпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відперти 1), 2) … Український тлумачний словник
невідпираючий — а, е. Який не відпирає чого небудь, не може відперти … Український тлумачний словник
підпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підперти … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови
